серпеньадміністрація, бібліотекарберезень-травеньжовтень-листопад 2013 рокуДо 07.11Адміністрація

План заходів
щодо забезпечення підготовки вчителів до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти у 2013/2014 навчальному році

Керуйтеся в роботі
Нормативна база:
Закони України
«Про освіту» (ст.15, 36),
«Про загальну середню освіту» (розд.ІІІ, ст.12, 15, 16);
Постанова КМУ від 20.04.11 року

№462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

(на сайті МОНмолодьспорту України http://www.mon.gov.ua Офіційний вісник України, 2011 р., № 33, ст. 1378)

Це важливо

Державний стандарт початкової загальної освіти (поступово набирає чинності з 1 вересня 2012)
Затверджено Типові навчальні плани початкової школи
Передбачено поетапне введення їх в дію, зокрема:
- у 1-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/2013 навчального року;
- у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/2014 навчального року;
- у 3-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/2015 навчального року;
- у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/2016 навчального року.
Державний стандарт включає такі освітні галузі:

Державний стандарт включає такі освітні галузі:
“Мови і літератури”,
“Суспільствознавство”,
“Мистецтво”,
“Математика”,
“Природознавство”,
“Технології”,
“Здоров’я і фізична культура”,

зміст яких послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти.
На замітку

На замітку

Позитивними змінами Державного стандарту початкової загальної освіти є забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти, а також впровадження особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі початкових класів.

Треба знати
Треба знати

Перевагами затвердженого документа є
розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання,
використання здоров’язбережувальних технологій,
екологічна спрямованість освіти.
Вивчаємо мову і літературу
На предмети галузі”Мови і літератури” у 1 класі відведено 7 годин в україномовному класі, і 6 годин в російськомовній школі. Одна година – обов’язкове вивчення іноземної мови.
Навчання грамоти у 1 класі поділяється на 3 етапи:
добукварний – 14 годин (укр. кл.)/ 11 годин (рос.кл.),
букварний – 76 (укр. кл.)/ 67 годин (рос.кл.),
післябукварний – 29 годин (укр. кл.)/ 27 годин (рос.кл.),
На кінець навчального року визначено кількість слів для читання вголос: 20 – 30 слів/ хв.
Іноземна мова з 1 класу

З 1 вересня 2012 року в загальноосвітніх навчальних закладах України іноземна мова буде обов’язковою для вивчення з 1-ого класу.

МОНмолодьспорту України передбачається внесення відповідних змін до навчальних планів (1 година іноземної мови на тиждень) та навчальних програм, видання підручників з іноземної мови (англійська, німецька, французька, іспанська) для 1-ого класу.
Керуйтеся у роботі

Керуйтеся у роботі

Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов (1 – 4 класи, англійська, німецька, французька, іспанська мови).

Також їх можна знайти на сайті МОНмолодьспорту України за електронною адресою:

http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/

Готуйтесь до викладання Інформатика з 2 класу

З 1 вересня 2013 року в 2 класі до інваріантної складової Базового навчального плану включено предмет «Сходинки до інформатики», що буде викладатися у 2 -4 класах початкової школи.
Інформуємо: програми та підручники
програма «Сходинки до інформатики», підготовлена авторами: Морзе Н. В., Ломаковська, Проценко Г. О., Коршунова О. В., Ривкінд Й. Я., Ривкінд Ф. М. http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/

у розділі «Дошкільна та загальна середня освіта» - Програми для 1-4 класів ЗНЗ)

Остаточного документу щодо результату конкурсу рукопису підручників до цього часу не оприлюднено і тому сьогодні не можна сказати, за якими підручниками вивчатимуть інформатику учні початкової школи.
Фізична культура

У розділі освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» базовим навчальним планом передбачено 4 години на тиждень.

Роз’яснення

Фізична культура – 3 години,

Основи здоров’я – 1 година.
Інформуємо: програма та особливості оцінювання

Розроблена та затверджена нова навчальна програма з предмету «Фізична культура» для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (автор Куцевич Т.Ю. та ін.).

Програма має свої особливості, однією з яких є поновлення компоненту оцінювання учнів за видами (швидкість, витривалість, гнучкість, сила, спритність, швидкісно-силові якості), що були відмінені в 2008 році в зв’язку з трагічними випадками на уроках фізкультури.

При оцінюванні береться до уваги особистий прогрес учня у показниках фізичної підготовленості.

Результати, досягнуті учнями протягом навчального року під час визначення їхніх резервних можливостей, не оцінюються в балах. Оцінювання навчальних досягнень здійснюються вербально. Навчальні нормативи і вимоги, представлені у програмі, слугують тільки орієнтиром для вчителів та батьків, а також дають змогу вносити корективи у подальшу роботу.

Результати, досягнуті учнями протягом навчального року під час визначення їхніх резервних можливостей, не оцінюються в балах. Оцінювання навчальних досягнень здійснюються вербально. Навчальні нормативи і вимоги, представлені у програмі, слугують тільки орієнтиром для вчителів та батьків, а також дають змогу вносити корективи у подальшу роботу.

Одночасно зменшено кількість контрольних нормативів із таких випробувань, як швидкість та витривалість. З цією метою в початковій школі збільшено кількість годин у розділі «Рухливі та спортивні ігри».

Зміст уроку фізкультури та його структура залишилася без зміни. Але з метою адаптації учнів до фізичних навантажень заборонено проводити здачу контрольних нормативів з 1 вересня по 1 жовтня.
Зміст уроку фізкультури та його структура залишилася без зміни. Але з метою адаптації учнів до фізичних навантажень заборонено проводити здачу контрольних нормативів з 1 вересня по 1 жовтня.
Навчальна програма буде вводитися поетапно з 2012-2013 навчального року, починаючи з 1 класу.
Природознавство

Посилено природничу складову стандарту, зокрема введено нову освітню галузь «Природознавство». Базовим навчальним планом передбачено на вивчення предмета по 2 тижневі години у 1-4 класах.
Особливості організації вивчення предмету
У навчальних цілях варто використовувати місцевий природничий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу.
Значну увагу приділяти проектній технології.

Зверніть увагу! Варіативна складова

На варіативну складову відведено лише по 2 години у 1, 2, 3 та 4 класах.

Сумарне навантаження навчальних годин у 1 класі складає до 23 годин.
Рекомендуємо вчителю
Питання, які будуть виникати, не залишити поза увагою: звертатися до керівників шкільних та районих МО, методиста РМК;
максимально швидко реагувати на всі вимоги нормативно-правових документів, листів;
чітко дотримуватися рекомендацій МОНмолодьспорту України, ВОІПОПП, Вінницького методичного центру по впровадженню в практику роботи початкової школи нового Держстандарту початкової загальної освіти;
відвідувати семінари, засідання МО, майстер-класи, відкриті заходи колег, брати участь в обговоренні проблемних питань щодо змісту освіти тощо.
Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі
Лист МОН № 1/9-368 від 24.05.13 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-368 від 24 травня 2013 року

Міністерству освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
управлінням (департаментам) освіти і науки
обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій

Інститутам післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітнім навчальним закладам

Про організацію навчально-виховного процесу
у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів
і вивчення базових дисциплін в основній школі

З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" у 2013/2014 навчальному році 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.

Для учнів 6-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін" (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спроту України №17-22, 2012 р.).

Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.

Додатки: на 68 арк.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

Додаток 1 до листа
Міністерства освіти і науки України
від 24.05.2013 № 1/9-368
Загальні методичні рекомендації
щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів

2013/2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів. Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін.

Серед основних новацій такі: для забезпечення високого рівня знань іноземних мов - учні п’ятих класів вивчатимуть дві іноземні мови; розпочнеться вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров’язбережувальних технологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологічній освіті.

Організація навчання здійснюватиметься за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства від 03.04.2012 № 409 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня" (зі змінами).

Місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти слід забезпечити підготовку вчителів п’ятих класів, які розпочнуть роботу за новим Державним стандартом. У зв‘язку з цим перед навчальними закладами постає низка завдань: підготовка вчителя до реалізації змісту нових Державних стандартів, нових програм, науково-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу.

З метою вирішення вищезазначених проблем необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти доцільно найактивніше проводити підготовку вчителів, які забезпечать викладання предметів у 5 класі в 2013-2014 навчальному році.

Подоланню труднощів періоду адаптації учнів 5- х класів до навчання в основній школі може сприяти цілеспрямована координація дій вчителів, їх професіаналізм та досвідченість. Організаційними формами роботи щодо підготовки педагогів, які працюють у 5-х класах можуть бути:
спеціальні курси та семінари підвищення кваліфікації для вчителів, які працюють в 5-х класах;
проведення на серпневих конференціях секції класних керівників 5-х класів;
проведення спеціальних тренінгів з проблем наступності навчання;
система відкритих уроків, на яких самими педагогами відслідковується динаміка форм і методів навчання учнів упродовж 4-5 класів;
організація різнорівневого співробітництва дітей 4-5 класів за активної участі вчителів початкової та основної школи;
використання інформаційних ресурсів і технологій для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метою розв’язання особистісно значущих проблем молодших підлітків.

Перехід з початкової школи в середню пов’язаний із зростанням навантаження на психіку учня. Психологічні й психофізіологічні дослідження свідчать, що на початку навчання у п’ятому класі школярі переживають період адаптації до нових умов навчання, багато в чому подібний до того, що був характерний для початку навчання в першому класі. Вплив цих змін особливо посилюються на випускників шкіл І ступеня, які на навчання до 5-го класу переходять до іншої школи, іноді, навіть, в іншому населеному пункті. Різка зміна умов навчання, розмаїтість й якісне ускладнення вимог, що пропонуються школяру різними вчителями, і навіть зміна позиції "старшого" у початковій школі на "наймолодшого" у середній - все це є досить серйозним випробуванням для психіки дитини.

Як показує практика, більшість дітей переживають перехід із початкової школи в основну, як важливий крок у своєму житті. Поява декількох учителів з різними вимогами, різними характерами, різним стилем викладання є для них очевидним показником їхнього дорослішання. Вони із задоволенням і з певною гордістю розповідають батькам, молодшим братам, друзям про свої успіхи. Крім того, певна частина дітей усвідомлює своє нове становище, як шанс заново почати шкільне життя, налагодити стосунки з педагогами.

Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних знань, дій, навичок.

Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10-11-річного віку. А саме:
збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти;
збільшення ваги багатопредметного навчання й розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;
на місце першої вчительки приходить новий класний керівник;
відбувається перехід до кабінетної системи навчання;

Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.

Протягом адаптаційного періоду (І-е півріччя навчання) у п'ятикласників повинне сформуватися так зване «почуття дорослості», що проявляється в новій особистісній позиції:

1) стосовно навчальної діяльності;

2) стосовно школи й предметів;

3) стосовно однокласників;

4) у новому відношенні до внутрішнього світу.

Не всі п'ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Що вже говорити про тих учнів, у яких були проблеми в початковій школі. Тому у період адаптації важливо забезпечити дитині спокійну, лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятикласник постійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителів та батьків. При занадто тривалому процесі адаптації, а також за наявності окремих функціональних відхилень необхідно звернутися до шкільного психолога.

До причин, що утруднюють адаптацію дітей до середньої школи належать такі. Насамперед це не­узгодженість, навіть суперечливість вимог різних педагогів, що нерідко істотно ускладнює життя школяра. Школяр опиняється в ситуації множинності вимог і, якщо він навчиться враховувати ці вимоги, співвідносити їх, долати пов’язані із цим труднощі, то опанує вміння, необхідні для дорослого життя.

Труднощі в п’ятикласників може викликати й необхідність на кожному уроці пристосовуватися до своєрідного темпу, особливостей мови, стилю викладання кожного вчителя.

Необхідно, щоб школярі правильно розуміли вживані вчителем терміни, що зустрічаються в текстах підручників. Зараз багато спеціальних шкільних словників, тому необхідно навчити дітей ними користуватися. Важливо роз’яснити, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу. Труднощі, що виникають у дітей при переході в середні класи, можуть бути пов’язані також з певною деіндивідуалізацією, знеособлюванням підходу педагога до школяра.

Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана із мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб вчителі – предметники створювали ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.

З метою забезпечення педагогічної наступності готуватися до роботи у 5-му класі вчителі-предметники та класні керівники повинні заздалегідь. Для таких вчителів має стати нормою відвідування уроків, виховних заходів учнів-четверокласників. При цьому варто звернути увагу на особливості спілкування дітей, атмосферу уроку, рівень підготовленості та самостійності учнів. Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку. Також необхідно ретельно слідкувати за темпом уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати навчальний матеріал. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах, мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.

У перші тижні початку нового навчального року класний керівник має допомогти учням запам'ятати імена та прізвища однокласників та Прізвище Ім’я По-батькові. вчителів-предметників (можна використовувати візитки, таблички з ім'ям, які ставляться на парту на кожному уроці) та здійснити грамотне розсаджування дітей у класі з урахуванням їх індивідуальних особливостей, психологічної сумісності, здоров'я, побажань батьків. Варто також познайомитися з умовами проживання дитини, взаєминами в сім'ї, здоров'ям дитини (за медичною картою дитини). На засіданнях методичних об'єднань, класних та загальношкільних нарадах необхідно виробити єдині вимоги до учнів (дотримання єдиного орфографічного режиму, критеріїв оцінок).

Від класного керівника цілком залежить мікроклімат в класному колективі, багато в чому - результати навчальної діяльності. Якщо класний керівник сам має комунікативні труднощі, йому буде складно налагоджувати контакти і з дітьми, і з педагогами, і з батьками. Якщо він не є вчителем за фахом, йому буде нелегко відслідковувати навчальний процес, впливати на нього з урахуванням інтересів учнів і побажань їхніх батьків.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів пропонуємо провести педагогічні ради з тематикою "Готовність школи до впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої".

При складанні розкладу уроків має враховуватися оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури. При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Неприпустимим є організація навчання п’ятикласників у другу зміну.

Рекомендуємо хоча б у перші два місяці навчання давати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів без виставлення оцінок та мінімально скоротити домашні завдання. І надалі протягом навчання вчитель не має створювати психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за контрольні роботи, за тему, за семестр і т. д. Оцінки виставляються не формально, а з урахуванням особистих якостей і досягнень кожного учня. Доцільно використовувати систему заохочень, а саме: фотографії кращих учнів, грамоти, подяки батькам (письмові, усні), позитивні записи в щоденнику.

Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральне та громадянське виховання – ці складові постійно мають бути у центрі уваги кожного вчителя. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, шкільним психологом, з вчителями - предметниками. Особливу увагу слід звернути на фізичне виховання школярів. Фізичне навантаження має бути посильним. Необхідно уважно стежити за станом дитини під час фізичних навантажень будь-якого характеру. Обов’язковим є дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01). Пропонуємо, для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках хоча б у першому півріччі, проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Перед початком навчального року, в третій декаді серпня, доцільним вбачається проведення батьківських зборів разом із дітьми. Необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом, а й дати можливість школярам відчути себе повноправними «господарями» школи. На такі батьківські збори варто запросити вчителів-предметників та провести екскурсію по поверхах, кабінетах, познайомимося із майбутніми сусідами по кабінету, розподілити обов’язки серед учнів. На цих же зборах обирається батьківський комітет.

Пропонуємо також роздати видрукувані на окремих аркушах "Поради батькам п’ятикласників":

Поради батькам пятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: "Як пройшов твій день у школі?". Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.